21 листопада - День Гідності і Свободи!
День гідності і свободи - свято, яке заснували в 2014 році за указом Петра Порошенка. Його прийнято відзначати щорічно 21 листопада. Встановлено його на честь Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року.
День гідності і свободи - свято, яке заснували в 2014 році за указом Петра Порошенка. Його прийнято відзначати щорічно 21 листопада. Встановлено його на честь Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року.
Історія свята
Свято стало наступником Дня свободи, яке відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції та було скасоване Віктором Януковичем. Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.
В 2004 році 21 листопада відбулися вибори президента, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка. Результати виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників зібралися на Майдані незалежності. Після кількох тижнів Помаранчевої революції Верховний суд назначив повторне голосування, на якому переміг Ющенко.
Через 9 років в 2013 році відбулися трагічні події на Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами проти курсу на Росію. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Янукович втік з країни.
В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.
Свято стало наступником Дня свободи, яке відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції та було скасоване Віктором Януковичем. Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.
В 2004 році 21 листопада відбулися вибори президента, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка. Результати виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників зібралися на Майдані незалежності. Після кількох тижнів Помаранчевої революції Верховний суд назначив повторне голосування, на якому переміг Ющенко.
Через 9 років в 2013 році відбулися трагічні події на Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами проти курсу на Росію. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Янукович втік з країни.
В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.
Щорічно 7 квітня світ відзначає World Health Day або Всесвітній день здоров’я. Це одна з важливих соціальних дат, значення якої переоцінити неможливо. Головна мета свята – звернути увагу суспільства на важливість здорового способу життя та вчасної профілактики захворювань.
Офіційний свій відлік відзначення Всесвітнього дня здоров’я веде з 1948 року, а 7 квітня – дата створення Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Створення Дня здоров’я – одна з перших ініціатив, з якою виступила Асамблея охорони здоров’я при ООН практично відразу ж після створення організації. Аж до 1995 року міжнародні дні проводилися виключно силами ВООЗ, проте в кінці XX століття до проблем здорового способу життя підключився Генеральний секретар ООН. Його щорічні Послання сприяють залученню уваги державних і комерційних організацій, волонтерів, простих громадян до питань захисту здоров’я і профілактики різних соціально-небезпечних захворювань.
Саме з 1995 року ВООЗ присвячує кожен рік тематиці, що стосується профільних питань охорони здоров’я. Першою стала тема поліомієліту – вкрай небезпечного захворювання, з яким, проте, вдається справлятися шляхом своєчасної вакцинації. Тож глобальне викорінення поліомієліту і стало головною ідеєю 1995 року.
Незалежно від того, чи ви ведете дитину на вакцинацію, здаєте кров у донорському пункті вашого міста, розповсюджуєте інформацію про шкоду тютюнокуріння – ви додаєте свій посильний внесок до створення здорового світу і здорового суспільства.
Чому ж ВООЗ настільки активно прагне залучити якомога більше людей до питання пропаганди правильного способу життя і захисту і збереження здоров’я? За статистикою половина людей на планеті не має можливості отримувати медичні послуги. Ще близько 100 млн. людей опинилися за межею бідності через те, що витрати на лікування були завеликі. Близько 800 млн. людей змушені витрачати більше 1/10 сімейного бюджету на послуги охорони здоров’я – такі витрати ВООЗ називає «катастрофічними». Проблеми високих витрат та обмеженого доступу до послуг охорони здоров’я вважаються однією з найважчих у світі. Саме їх викорінення і є основною метою ВООЗ, а один із засобів боротьби – Всесвітній день здоров’я.
| 11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів Бухенвальдський набат  | |
Цього дня в’язні найбільшого концтабору смерті Бухенвальд біля Веймара назавжди змінили хід історії людства. Здолавши нацистських катів в інтернаціональному повстанні, полонені нарешті вийшли на волю та вдихнули повними грудьми. Саме 11 квітня 1945 року з його воріт вийшов останній в’язень. Ця пам’ятна дата увійшла в історію як Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Відтоді пройшло немало часу, та страшні злочини проти людства не мають строку давності. Геноцид цілих народів, масові розстріли дорослих та дітей на «фабриках смерті» в окупованих нацистами країнах, тортури та непосильна каторжна праця знищили мільйони безневинних людей. Серед них і наші земляки, чиє життя обірвалось за колючим дротом концтаборів. Це все – в нашій пам’яті назавжди, що передаватиметься з покоління в покоління. Ми вклоняємось з усім світом людям, які в пекельних муках пройшли цей шлях, вистоявши найстрашніші випробування. І віддаємо данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в стінах таборів смерті. Помолімося за їхні душі. Довідка Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За роки Другої світової війни через них пройшли 18 мільйонів осіб. На території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених, три з яких були розташовані в місті Києві. Це концтабори «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький». Сумна дата. Пам’ятаймо – щоб ніколи знову!!!! |
23 серпня – укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни.
1 вересня – напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців.
17 вересня – напад СРСР на Польщу. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка просувалися назустріч Вермахту, майже не зустрічаючи організованого опору польських військ.
22 вересня – спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті, Білорусь.
28 вересня – укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі.
16 жовтня – впровадження в СРСР медалі «Золота Зірка» – відзнаки Героя Радянського Союзу. За час війни цієї відзнаки удостоїлися понад 2 тис. українців, понад 30 – двічі, а льотчик Іван Кожедуб – тричі.
22 жовтня – початок радянських «виборів» до Народних зборів Західної України. «Голосування» організували політвідділи Українського фронту Червоної армії, до кампанії долучилися понад 50 тис. радянських агітаторів. За «блок комуністів і безпартійних», за офіційною версією, “віддали голоси” 90% виборців, зі 127 депутатів 71 були радянськими солдатами.
26 жовтня – Народні збори західної України одностайно ухвалили рішення про встановлення радянського ладу, возз’єднання з Українською РСР та початок колективізації.
1-2 листопада – Верховна Рада СРСР проголосувала за включення Західної України до складу УРСР.
30 листопада – початок радянсько-фінської («Зимової») війни. Північно-західним фронтом командував Семен Тимошенко, з українців комплектувалися 44-та і 70-та стрілецькі дивізії, перша з яких потрапила в оточення і загинула. Всього з радянського боку загинуло до 40 тис. українців. Українські добровольці, зокрема Юрій Горліс-Горський, воювали й на боці Фінляндії.
1940
10 лютого – Утворення Революційного проводу ОУН – розкол ОУН на радикальну фракцію бандерівців ОУН(р)/ОУН(б) та помірковану фракцію мельниківців ОУН(м). Причини: мельниківці були старшими людьми, переважно емігрантами, які питання визволення України пов’язували з доброю волею Німеччини. Бандерівці – то була радикальна молодь, заангажована в безпосередню підпільну роботу на українських землях, яка визнавала тільки політику “доконаних фактів” і безкомпромісної боротьби.
12 березня – укладення Московського миру між СРСР та Фінляндією.
26 червня – Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного відходу робітників і службовців з підприємств і установ», фактичне закріпачення працівників в СРСР, початок підготовки до загальноєвропейської війни.
28-30 червня – відторгнення Радянським Союзом Бессарабії та Північної Буковини від Румунії. Ці населені українцями та молдаванами території перейшли під контроль Бухареста 1918 року. Наприкінці червня СРСР оголосив Румунії ультиматум щодо “повернення” цих територій, погрожуючи війною. Румунія була змушена без бою віддати Бессарабію та Північну Буковину, що призвело до урядової кризи та приєднанню країни до гітлерівської “осі”. З частини цих земель утворили Молдавську РСР, решту приєднали до України.
21-22 липня – окупація та анексія Радянським Союзом Литви, Латвії та Естонії. Пізніше на їхньому місці постануть три нові радянські республіки.
2 серпня – офіційне включення Північної Буковини та частини Бессарабії (нинішня південна Одещина) до складу УРСР.
18 грудня – Гітлером підписує директиву № 21 про війну проти СРСР (план «Барбаросса»). Передбачав розгром Червоної армії протягом літньої кількатижневої кампанії та виходу до осені на лінію Архангельськ – Астрахань.
1941
22 червня – напад ІІІ Райху на Радянський Союз, Україна стає найбільшим у світі полем бою між тоталітарними режимами.
23-29 червня – найбільша під час Другої світової війни танкова битва (4 тис. танків) в трикутнику Луцьк – Дубно – Броди. Розгром та відступ радянських військ.
24 червня – початок евакуації промислових підприємств з України за Урал.
30 червня – ОУН проголошує у Львові Акт відновлення Української Держави, створює Уряд на чолі з Ярославом Стецьком. 9 липня нацистська влада розігнала цей Уряд й арештувала Стецька. За 4 дні до цього у Кракові був арештований Степан Бандера.
15 липня – 8 серпня – оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Уманню. В полон потрапили понад 100 тис. солдат, це було перше велике оточення радянських військ в Україні.
1 серпня – включення Галичини до складу Генерал-губернаторства – так офіційно називалася окупована територія Польщі, що не була безпосередньо приєднана до ІІІ Райху.
18 серпня – підрив радянськими військами греблі Дніпрогесу без попередження місцевих жителів. Точна кількість загиблих цивільних досі невідома.
19 серпня – українська територія між Дністром і Південним Бугом під назвою “Трансністрія” перейшла у володіння Румунії – союзниці III Райху .
20 серпня – створення на окупованих вермахтом території Райхскомісаріату Україна зі столицею в Рівному.
21 серпня – взяття загонами повстанського отамана Тараса Бульби-Боровця Олевська на півночі Житомирщини. Утворення в околиці «Олевської республіки», що перебувала під контролем українських повстанців.
28 серпня – початок депортації радянських німців, зокрема з України та Криму.
23 серпня – 26 серпня – оточення і знищення радянських військ в «котлі» під Києвом. В оточення потрапили понад 660 тис. солдат, цей “котел” був і залишається найбільшим оточенням в світовій історії.
15 вересня – початок масових репресій ґестапо та СД проти членів ОУН(б). До кінця 1941 р. було заарештовано до 1500 націоналістів на українських землях та за кордоном.
19 вересня – після 71-денної облоги німецькі війська захопили столицю УРСР Київ. Бої за місто тривали з 7 липня. Долю Києва вирішив розворот 2-ї танкової групи і 2-ї армії Вермахту зі складу групи армій «Центр» з західного (московського) напряму на південь. Тим часом, частини групи армій «Південь» форсували Дніпро біля Запоріжжя, Дніпропетровська і Кременчука. Опинившись на Лівобережній Україні, німецькі війська замкнули кільце оточення, в яке потрапили чотири армії Південно-Західного фронту разом із фронтовим командуванням. Радянські війська залишили Київ, проте вирватися з оточення вдалося не всім.
До 24 вересня, за німецькими даними, під Києвом було взято в полон 665 тисяч осіб. Поразка Південно-Західного фронту відкрила німецьким військам шлях на Східну Україну, у Приазов’я і Донбас.
24 вересня вибухнули адміністративні будинки (зокрема й архітерктурні пам’ятки) в центрі Києва – на Хрещатику та прилеглих вулицях, заміновані радянськими саперами. Внаслідок двотижневої пожежі згоріло 324 будівлі, тисячі киян залишилися без даху над головою. Невдовзі радянські диверсанти підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври – пам’ятку XII ст..
28-30 вересня – початок масових розстрілів у Бабиному Яру – символі Голокосту в Україні, здійснених зондеркомандою 4а під керівництвом Пауля Блобеля. Лише впродовж цих двох днів було страчено понад 30 тис. євреїв. Розстріли євреїв, циган, а також українців і військовополонених різних національностей тривали до кінця окупації Києва. Зокрема, протягом 1942 р. нацисти розстріляли 621 члена ОУН (мельниківців), 100 матросів Пінської військової флотилії, 5 циганських таборів. Загальна оцінка страчених у Бабиному Яру варіюєтсья від 70 тис. до 200 тис. осіб.
1 – 29 жовтня – Перша битва за Харків. Загинуло та потрапило в полон 100 тис. радянських солдатів.
10 жовтня – оточення та розгром радянських військ в «котлі» під Маріуполем (або “Азовському котлі”. В оточення потрапили понад 100 тис. солдатів, це був третій та найменш відомий “котел” в Україні у 1941 р.
16 жовтня – радянські війська залишили Одесу. Оборона міста тривала від 5 серпня і була чи не єдиною “успішною” радянською операцією – хоча місто довелося залишити, Приморська армія була евакуйована з нього до Севастополя майже без втрат.
28 жовтня – після місячних боїв за Перекоп вермахт проривається до Криму.
30 жовтня – початок німецької облоги Севастополя. 11-й армії Вермахту, що вже захопила Крим, протистояла евакуйована з Одеси Приморська армія та матроси Чорноморського флоту. Протягом 250 днів оборони захисники відбили два з трьох штурмів, під Севастополем вперше і востаннє була застосована супергармата “Дора” (800 мм діаметром).
3 листопада – підрив Успенського собору Києво-Печерської лаври. Найвірогідніше, вибух організували радянські диверсанти з метою замаху на словацького президента Йозефа Тісо, який того дня відвідав Київ, і зокрема Лавру, з верхівкою німецької окупаційної влади. Однак не виключено, що знищення відбулося за німецьким наказом.
29 грудня – початок десантної операції радянських військ в Криму, звільнення від німецьких військ Керченського півострова.
21 квітня - Всесвітній день Землі
12 квітня 1961 року весь світ був приголомшений повідомленням про початок нової ери космічних польотів. У цей день космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток».
До цього моменту були запуски у космос штучних супутників, але в цей день людина вперше підкорив космос. Це стало гігантським проривом в історії космонавтики і сьогодні в космосі вже тисячі супутників, космічні апарати здійснювали посадки на Місяць і Венеру, почалося активне вивчення Сонячної системи. Перший політ людини був найважчою і найнебезпечнішою, але прагнення до підкорення космосу багатьох тисяч людей, які брали участь в підготовці польоту, подолало всі перешкоди.
На честь цієї історичної події 12 квітня під всьому світі відзначають як Всесвітній день авіації і космонавтики. Вітаємо вас!
Основні досягнення та цікаві факти про українську космонавтику
20 лютого 2021 року – День Героїв Небесної Сотні, сьомі роковини розстрілів на Майдані
20 лютого, Україна згадує одну із трагічних сторінок своєї історії й вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цього року – вже сьомі роковини кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності.
День Героїв Небесної Сотні відзначається в Україні щорічно відповідно до указу президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".
День Героїв Небесної Сотні: як та чому гинули майданівці
21 листопада 2013 року, в 9-ту річницю Помаранчевої революції, зібрався Євромайдан. Ним розпочалися події, відомі нині як Революція Гідності.
Цьому передувало те, що тодішній уряд України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Незгодні з цим громадяни почали збиратися на Майдані Незалежності в Києві, виступаючи за повернення України до європейського шляху розвитку.
30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців, серед яких були переважно студенти. Це стало переломною точкою й перетворило мирний Євромайдан на Революцію Гідності, яка охопила всю Україну.
Загалом протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького.
20 лютого 2014 року стало найкривавішим днем в історії Революції Гідності – того дня загинуло найбільше протестувальників. Загалом же революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.
Небесна Сотня та її значення в історії Революція Гідності
Небесна Сотня – прийнята в Україні збірна назва загиблих понад 100 протестувальників під час подій Революції Гідності у грудні 2013 – лютому 2014 року. Вважається, що їхні душі з неба продовжують охороняти Україну.
21 лютого 2014 року загиблих мітингувальників Майдану було офіційно визнано жертвами. Того ж дня на столичному Майдані Незалежності відбулося прощання із загиблими активістами, яких у жалобних промовах називали Небесною Сотнею.
20 лютого назавжди закарбувалося у серцях українців нестерпним болем, що з року в рік нагадує про сумний 2014-й рік. Саме цю дату було обрано днем ушанування пам’яті полеглих учасників Революції Гідності.
На честь загиблих мітингувальників їхні імена та назву "імені Героїв Небесної Сотні" надали вулицям у Києві та на батьківщині загиблих. На пам’ять про них засновано Орден Героїв Небесної Сотні. Також створено "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності".
Як вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні
Традиційно 20 лютого в багатьох містах України проводяться меморіальні заходи, присвячені пам'яті загиблих активістів Революції Гідності.
Україна з болем згадує громадян, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави під час подій Революції Гідності, тих, хто ціною власного життя захищав ідеали демократії, відстоював права та свободи людини, європейське майбутнє країни.
Національний музей Революції Гідності у Києві до Дня Героїв Небесної Сотні підготував низку мистецьких та просвітницьких заходів. А у пам’ятні дні лютого запропоновано пов’язувати стрічки, які збереглись із часів Євромайдану з європейською символікою чи просто синьо-жовті стрічки на знак солідарності із волевиявленням громадян.
Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.
Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.
Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.
Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.
З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.
У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
День встановлений в Україні згідно з Указом Президента від 10 листопада 2006 року на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.
26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життями і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС. На початковому етапі зусиль з мінімізації наслідків величезного викиду радіоактивних речовин до робіт залучалися військовослужбовці строкової служби. Пізніше, влітку 1986 і далі, величезний обсяг робіт виконували залучені військові запасу та вільнонаймані працівники. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації й їхали назад. На зміну приїздили інші.
Як відомо, 29 листопада 2016 року було завершено насування арки, яка накриває четвертий енергоблок. Будівництво нового саркофагу, який розрахований на 100 років, тривало 4 роки і коштувало 2,15 млрд доларів.
Насильство в сучасному суспільстві
ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ ФІЗИЧНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:
- Б’ють чи штовхають;
- Не випускають з власного дому або не пускають до нього;
- Погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці;
- Змушують до вживання алкоголю чи наркотиків;
- Позбавляють їжі, перешкоджають відпочинку чи сну;
- Проти волі вас переміщують в межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.
ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ ПСИХОЛОГІЧНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:
- Систематично принижують і вами маніпулюють;
- Ображають словесно або негативним жестами, мімікою;
- Переслідують, постійно контролюють, погрожують;
- Зневажають та ігнорують бажання, думки, почуття, безпідставно критикують;
- Позбавляють права на захист честі та гідності;
- Шантажують;
- Ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.
ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ ЕКОНОМІЧНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:
- Обмежують у доступі до власних коштів чи забороняють використовувати власні кошти так, як ви вважаєте за потрібне;
- Пошкоджують ваше майно;
- Позбавляють або тобі перешкоджають у доступі до їжі, житла, майна;
- Обмежують у можливості працевлаштування, забороняють навчатися чи працювати;
- Примушують до жебрацтва;
- Шантажують.
ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ СЕКСУАЛЬНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:
- Зґвалтування;
- Примус до небажаних сексуальних контактів;
- Дотики до інтимних частин вашого тіла проти вашої волі;
- Примус до сексу з іншими людьми;
- Примус до збочених форм сексуальних відносин;
- Примус займатися до порно-індустрією чи секс-бізнесом;
- Примус до вагітності або аборту;
- Примус до спостереження за статевим контактом кривдника.
© http://pozdravok.ru/pozdravleniya/prazdniki/den-materi-ukrainy/na-ukrainskom/3.htm
Пам'яті минулих літ!
До Дня Перемоги
Виховна година на тему "День Пам'яті та Примирення"
День пам'яті та примирення в Україні встановлено Указом президента, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років". Символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак.
День пам'яті та примирення присвячений пам'яті жертв Другої світової війни та примиренню між країнами-учасниками. Дні пам'яті відзначаються щорічно 8 і 9 травня починаючи з 2005 року. День пам'яті і примирення День пам'яті встановлено на честь подій 8 травня 1945 року. Тоді антигітлерівська коаліція офіційно прийняла "Акт про беззастережну капітуляцію" Збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування. День пам'яті був проголошений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни.Резолюцією ООН державам пропонується щорічно один або два дні віддавати данину пам'яті всім жертвам Другої світової війни. Генасамблея також підкреслила, що ця подія підготувала умови для створення Організації Об'єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лих війни і закликала країни-члени ООН об'єднати зусилля в боротьбі з новими викликами і загрозами, і зробити президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року. В Указі президента сказано, що цей пам'ятний день встановлений для "гідного вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та вираження поваги всім борцям проти нацизму". В Україні символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Червоний мак вважається міжнародним символом пам'яті жертв конфліктів.
Зазвичай, в пам'ять про жертви Другої світової війни в Києві та обласних центрах України 8 травня встановлюється почесна варта біля пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років, а також урочисто покладаються вінки і квіти. У храмах проводяться молебні та служби на честь пам'яті загиблих воїнів. Але День пам'яті і примирення 2020 Україна проведе за особливих обставин.
Сьогодні ми відзначаємо День пам'яті і примирення. Сумуємо за тими, хто загинув на полях битв, у фашистських катівнях і концтаборах. Віддаємо данину пам'яті всім загиблим, які віддали свої життя в ім'я Великої перемоги.
Ми всі живі завдяки відвазі й мужності мільйонів людей, які брали участь у Другій світовій війні. У День пам'яті та примирення бажаємо всім жити у мирі, навчитися прощати, розуміти один одного, залагоджувати всі суперечки та сварки мирним шляхом. Нехай цей день примирення нагадує, як важливо вірити і творити добро, щоб більше не було воєн і конфліктів!
Немає коментарів:
Дописати коментар