Важливо сьогодні!

РЕКОМЕНДАЦІЇ

як діяти у випадку, якщо на території, де ви перебуваєте, розпочалися військові дії 

Якщо ви опинилися в зоні бойових дій:

  • Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою, зменшіть кількість поїздок без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
  • Виходячи з приміщень, дотримуйтеся правила правої руки і пропускайте вперед тих, хто потребують допомоги, ― це допоможе уникнути тисняви.
  • Не встрявайте в суперечки з незнайомими людьми ― це допоможе уникнути провокацій;
  • У разі надходження інформації з офіційних каналів державних органів влади про можливу небезпеку передайте її іншим людям: родичам, сусідам, колегам.
  • У разі появи озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покиньте небезпечний район, якщо маєте таку можливість.
  • Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин, які рухаються.
  • Поінформуйте органи правопорядку, місцеві органи, військових про людей, які здійснюють протиправні та провокативні дії.
  • У разі потрапляння у район обстрілу сховайтеся в найближчому сховищі або укритті й не виходьте ще деякий час після закінчення обстрілу.
  • Якщо таких сховищ поблизу немає, використовуйте нерівності рельєфу (наприклад, канави, окопи, вирви від вибухів).
  • У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу сховищ ― ляжте на землю головою в бік, протилежний до вибухів, і прикрийте голову руками або речами.
  • Якщо поряд із вами поранено людину, надайте першу допомогу й викличте швидку, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності ― військових. Не намагайтеся надати допомогу пораненим, поки не завершився обстріл.
  • Якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, а також протиправних дій (наприклад, арешту, викрадення, побиття), спробуйте зберегти якнайбільше інформації про обставини подій.

У жодному разі не можна:

  • Наближатися до вікон, якщо почуєте постріли.
  • Спостерігати за перебігом бойових дій, стояти, чи бігти під обстрілом.
  • Сперечатися з озброєними людьми, фотографувати й робити записи у їхній присутності.
  • Демонструвати зброю або предмети, схожі на неї.
  • Підбирати покинуту зброю та боєприпаси.
  • Торкатися вибухонебезпечних та підозрілих предметів, намагатися розібрати їх чи перенести в інше місце ― натомість негайно повідомте про їхнє розташування територіальним органам ДСНС та Національній поліції за телефонами “101” та “102”.
  • Носити армійську форму або камуфльований одяг ― краще вдягайте одяг темних кольорів, що не привертає уваги, і уникайте будь-яких символів, адже вони можуть спричинити неадекватну реакцію.

Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал 

“УВАГА ВСІМ”.   Після цього необхідно:

  • Увімкнути телебачення або радіо, інформація передається офіційними каналами протягом 5 хвилин після сигналу.
  • Прослухавши повідомлення, виконуйте інструкції.
  • Залишити теле- і радіоканали увімкненими ― через них може надходити подальша інформація.

Після отримання повідомлення можливі такі варіанти дій:

  • Залишатися вдома. Водночас необхідно пристосувати своє житло. Повідомте отриману інформацію сусідам.
  • Перейти до укриття або евакуюватися в інший район. Перед виходом із будинку перекрийте газо-, електро- та водопостачання, зачиніть вікна і вентиляційні отвори. Візьміть із собою індивідуальні засоби захисту дихання і найнеобхідніші речі. Прямуйте до укриття або на збірний евакуаційний пункт. Допоможіть тим, хто потребують допомоги.

Деякі питання варто продумати заздалегідь, аби краще обладнати своє житло на випадок надзвичайної ситуації і захистити себе і близьких:

  • за можливості дізнайтеся, де розташовані найближчі укриття, і перевірте стан підвального приміщення;
  • перевірте наявність аварійного виходу;
  • зробіть запаси питної та технічної води, продуктів тривалого зберігання;
  • перевірте наявність в аптечці засобів надання першої медичної допомоги і продумайте, які ліки можуть знадобитися протягом тривалого часу;
  • підготуйте засоби пожежогасіння;
  • подбайте про альтернативні засоби освітлення приміщення на випадок відключення енергопостачання (ліхтарики, свічки);
  • підготуйте засоби для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
  • зберіть найнеобхідніші речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до сховищ;
  • подбайте про справний стан приватного транспорту й запас палива для вчасної евакуації з небезпечного району;
  • у холодну пору подумайте про альтернативний обігрів оселі на випадок відключення централізованого опалення.

Під час обстрілу стрілецькою зброєю:

  • Під час стрілянини найкраще сховатися в захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванній). Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і куль.
  • Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками ― вони часто стають мішенями.
  • Де б ви не перебували, тіло повинне бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоби близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.
  • Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) ― це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або масивними меблями.

Під час артобстрілів:

  • Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі об’єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
  • Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку й канави.
  • Закривайте долонями вуха та відкривайте рот ― це врятує від контузії, убереже від баротравми.
  • Не розбирайте завали самостійно, чекайте фахівців із розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

Під час артилерійських обстрілів системами залпового вогню:

  • Снаряд (ракету) можна помітити та зреагувати, залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень ― димні сліди ракет.
  • Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі та споруди, які є поруч та які можливо використовувати як укриття. Після сигналу спостерігача є декілька секунд для того, щоби сховатись.
  • Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон та дверей для того, щоби миттєво покинути будинок у випадку попадання снаряду.
  • Не виходьте з укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

Найліпшим укриттям має бути офіційне бомбосховище. Спробуйте заздалегідь уточнити в місцевої влади, де воно і як до нього потрапити. Мапи з нанесенеми адресами бомбосховищ місто поже публікувати на своєму сайті. 

Після закінчення артилерійських обстрілів на землі можуть лишатися снаряди, які не вибухнули. Про це необхідно повідомити ДСНС або ж іншим відйськовим чи правоохоронцям. 

           




Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники, мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.  
Тож нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. 




     20 лютого в Україні  відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

      Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

     Саме в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

     Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.

     105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.

     17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

     Об’єднання українців 2014 року дало змогу відстояти свої права, свободи й цінності.

     Вільна європейська Україна. Таку мету відстоювали українці під час Революції Гідності. І за цю мету віддали своє життя Герої Небесної Сотні. Єднання українців у 2014 році не дало нашій державі звернути з цивілізованого, демократичного, європейського шляху розвитку. Попри залякування, попри злочинні накази режиму, народ об’єднався та відстояв свої права, свободи й цінності.




Нестерпний біль Афганістану...

        15 лютого 2022 року виповнилось 33 роки з дня виводу радянських військ з Афганістану. 

     Будь-яка війна – це катастрофа для людства. Вона нехтує найбільшою цінністю на землі – людським життям. Брудна, неоголошена афганська війна тривала 9 років 1 місяць і 19 днів. Хоча жодна війна не буває чистою. Всі вони несуть смерть, інвалідність, одягають у скорботу тисячі материнських сердець… У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика… І летіли на Україну «чорні тюльпани» з цинковими гробами, що востаннє відвозили загиблих воїнів на Батьківщину.

      За неточними підрахунками, Україна втратила 13 тисяч 833 молодих хлопців. За довгих 10 років цієї війни на цвинтарях з’явилося багато свіжих могил з фотографіями юних облич. Та не було у батьків упевненості, чи ховають вони свого сина, чи когось іншого… І ще довго ятритимуть душу запитання без відповідей...

Тобі було б сьогодні п’ятдесят,

Якби душманська куля не скосила,

Аби наказом генерали сиві

Війну спинили – горе відвели.

      В горах Афгану помилки чужі

      Життя зітнули, мрію відібрали.

      І сотні воїнів тахих як ти

      У небо відлетіли журавлями.

Учителю, солдате, односельце,

Душу стискає, сумом огорта.

Я згадую тебе зі щемом в серці,

Дощами ж плаче осінь золота...


Вічне слово Шевченка!


Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

      На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

     Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

      24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

     Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

    Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.

   Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.

     Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

     За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

      Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.

    Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.




Нетлінні долі людські в пам'яті наступних поколінь!

21 листопада - День Гідності і Свободи!

          День гідності і свободи - свято, яке заснували в 2014 році за указом Петра Порошенка. Його прийнято відзначати щорічно 21 листопада. Встановлено його на честь Помаранчевої революції 2004 року і Революції Гідності 2013 року.

        Історія свята

          Свято стало наступником Дня свободи, яке відзначалося 22 листопада в честь Помаранчевої революції та було скасоване Віктором Януковичем. Днем свята обране 21 листопада - дата одразу двох визначних для України подій: президентських виборів 2004 року, які стали початком Помаранчевої революції, та початку Євромайдану.

День гідності та свободи картинки / фото pinterest.com

        В 2004 році 21 листопада відбулися вибори президента, на яких Віктор Янукович переміг Віктора Ющенка. Результати виборів і фальсифікації обурили українців, і тисячі протестувальників зібралися на Майдані незалежності. Після кількох тижнів Помаранчевої революції Верховний суд назначив повторне голосування, на якому переміг Ющенко.


       Через 9 років в 2013 році відбулися трагічні події на Майдані, які коштували життя багатьом громадянам. Тоді з 21 листопада тисячі громадян зібралися на Майдані незалежності з протестами проти курсу на Росію. Протягом трьох місяців протестувальники вимагали продовжити Євроінтеграцію та припинити застосування грубої сили до громадян. 18-20 лютого відбулися жорсткі сутички з протестувальниками. Десятки українців загинули, а президент Віктор Янукович втік з країни.

        В честь подій Помаранчевої революції та Євромайдану встановлене сьогоднішнє свято. Воно прославляє волелюбність і мужність нашого народу, прагнення до демократії, вшановує національні інтереси держави і права людини.





"Моя професія найкраща"
Відео представлено на обласний заочний відеоконкурс.
 Підтримайте роботу своїми лайками!

Чорнобиль. Як сталась аварія на ЧАЕС?






вакцини від Covid-19












4 коментарі: